Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є Тарас Григорович Шевченко — видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною, суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені па- м'ятники, його твори перекладені майже всіма мовами світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці. Він уперше заявив про себе як поет, видавши невелику збірку поезій, що мала назву "Кобзар", яка стала символічною і дала йому друге ім'я. Шевченко мpiяв пpо вiльну Укpа?ну. Укpа?на сьогоднi вiльна, незалежна деpжава. Ми маємо бути гоpдi з того, що можемо на- зиватися дочками та синами Укpа?ни, а значить i дiтьми Таpаса Шевченка. Пеpегоpтаємо стоpiнки "Кобзаpя". Знайомi з дитинства i наче зовсiм новi, коли ?х гоpтаєш на piзних вiтpах часу. Адже поет говоpить до нас кpiзь гомiн, вiяння i болi нашого часу. Вiн стає сучасником, бо слово любовi не стаpiє i не в'яне. Вiн заглядає в саму душу глибоко-глибоко. Із полум'яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є така прекрасна країна — Україна з її чудовим, добрим, роботящим народом, прекрасною мовою, піснями, героїчною і трагічною історією. Син кріпака, сирота змалку, талановитий юнак, що не мав змоги розвинути свій талант художника...

Нещодавно в Тульчинському училищі культури і мистецтва ім. М.Леонтовича відбувся обласний конкурс читців, присвячений 199-й річниці від дня народження Великого Кобзаря.

 

Н айважливішим у професії вчителя є те, що він працює з дітьми, з найтоншими сферами духовного життя особистості, яка формується, — розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість. Інструментами впливу на

Позаду перший місяць календарної весни, а на порозі вже квітень – її середина. Луки і узлісся, видолинки і галявини, які найбільше отримують тепла, починають зодягатися у барвисту зелень, массово з'являються весняні первоцвіти. Розцвітають ліщина, верба, черемха, клен, абрикоси та інші перші медоноси, активно починають працювати бджілки, оживають мурашники. Біля осель прокльовуються тендітні списи півників, сміливо проростають тюльпани, нарциси, а маленькі тендітні крокуси, ледь пробившись крізь верхній шар грунту, в сонячні дні розкривають свої красиві різнокольорові квіточки, не боячись ранкових заморозків.

Д ійсно, час плине невпинно. Ще років з десять тому в Зозові учасників бойових дій Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Було багато. Сьогодні їх залишилось троє. Це Андрій Демедюк, Олена Олійник, Афанасій Лазаренко, якому нещодавно виповнилося 90 років. Народився Афанасій Кузьмович в с.Чуків Брацлавського району в селянській сім'ї 12 лютого 1922 року.