3 жовтня 2014 р. у м. Липовець відбулося урочисте відкриття проекту по діяльності Громадського формування «ГРОМ» з охорони громадського порядку.

88 кандидатів, що голосували за так званий «закон диктатури» 16 січня, висуваються в одномандатних виборчих округах. Із них 85 кандидатів йдуть самовисуванцями.

Лише в одному окрузі – 101 округ на Кіровоградщині – балотується одразу 2 голосувальники за закон 16 січня - Грушевський Віталій Анатолійович та Поплавський Михайло Михайлович.

Найбільше таких кандидатів балотується у Харківській області – 13. На другому місці Дніпропетровська - 11 кандидатів. У Донецькій області – 9, у Запорізькій – 7. Луганській, Одеській та Черкаській – по 5. У Миколаївській та Чернігівській – по 4. У Волинській, Житомирській, Київській та Хмельницькій – по 3. У Вінницькій, Закарпатській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Херсонській – по 2.(Зокрема у 18 округу, до складу якого входить Липовець - це Григорій Калетнік). У Чернівецькій області – один кандидат.

Багатофункціональний надсучасний хірургічний стіл, на якому насамперед оперуватимуть бійців АТО, 12 вересня подарували Вінницькому військово-медичному центру. Досі вінницькі військові медики про такий дороговартісний, але дуже потрібний стіл тільки мріяли – коштує обладнання близько 50-ти тисяч доларів США. Подарунок землякам зробив столичний меценат родом із Вінниччини – Руслан Демчак.

– Особливості цього операційного столу у тому, що він працює як від електрики, так і в ручному режимі. Особливо він зручний для використання пораненими. Стіл багатофункціональний – на ньому можуть працювати як абдомінальні хірурги, так і урологи. Можна оперувати на спині, на бокових поверхнях тіла, на грудній клітині, кінцівках, – розповідає начальник військово-медичного клінічного центру центрального регіону, полковник медичної служби Сергій Петрук.

Сергій Олександрович зізнався, що це операційний стіл – останній «писк» техніки у галузі медицини. І без допомоги благодійників таке обладнання у Вінниці з’явилося б не скоро.

Презентуємо Вам випуск газети
"ЖИТТЯ ВІННИЧИНИ" №10 від 05.09.2014

Переглянути газету ->

Руслан ДемчакКожен день народження людина намагається підбити підсумки прожитого періоду, згадати добрі моменти, проаналізувати сумні, визначити як будувати наступний період життя. У серпні ми святкуємо День незалежності України – День народження нашої держави. За всі роки незалежності останній рік був дійсно складним, переломним і все ж таки таким, що дає надію на краще.

Підсумовуючи останній рік життя нашої Батьківщини, ми вирішили поговорити із нашим земляком – Русланом Євгеновичем Демчаком. Як патріот, як бізнесмен, він поділився з нами своїми думками, щодо ситуації в країні та чого можна чекати найближчим часом.

- Руслане Євгеновичу, безперечно головною подією та шоком для всіх українців останнього року – є війна, хоча вона і носить назву антитерористичної операції (АТО). Точиться багато суперечок навколо того, чи треба вводити воєнний стан та називати речі своїми речами, що війна – це війна.

- Процедура прийняття воєнного стану стандартна: рішення приймає Президент з подання РНБО, протягом двох днів указ про введення ВС повинен бути затверджений парламентом й оприлюднений у ЗМІ.

Тобто складності ввести воєнний стан немає, інше питання, чому краще цього не робити і як його ефективного забезпечувати. Україна фактично в стані бойових дій останні пів року. АТО дозволяє вводити все те, що вводиться під час воєнного стану, за винятком деяких моментів, наприклад комендантської години.

Багато хто думає, що коли вводиться воєнний стан, то скрізь хазяйнують військові. Якраз ні. Закон чітко говорить: "Воєнний стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень". Тобто законом передбачено, що військові виконують тільки свою частину заходів, а діяльність інших державних і місцевих органів влади не зменшується, а навпаки – значно посилюється.